В найкращому випадку
Це знайдуть, ніби вступ передсмертного п′яного віршика
Пару швидко нашкрябаних чорною ручкою слів на відірваній скраю картонці
Як високо (ніби так є)
Я питав колись в тебе, наскільки ти хочеш далеко втекти
З цього запаху масла машинного міста
Де не ясно, чи масло це сочиться з тріщин моторів авто
Чи потрісканих губ чоловічих і чорних жіночих зіниць (чорних)
Як високо (як високо)
Із вікна твого дому не видно дахи
Тільки вікна і вулиці тісно набиті, як черево в клітці тварин
На забій відгодованих під кінець осені (тварин)
Як? Високо (як?)
На останньому промені в небі іржавому, де тобі пощастило, тобі!
І ніякій (тобі) подібній душі, жодній красивій інакшій душі з твоїм іменем
Жодній (жодній) з таким же волоссям і поглядом
Жодній (жодній), що пісні ті самі всі слухає й фрази із них, сміючись, видає за свої
Хтось говорить: "Гори, поки можеш (гори!), та тільки не слухай їх"
Нащо горіти для тих, хто не бачить і так в темноті твої очі (гори!)
Що звикли увагу на себе тягнути з байдужих облич? (Байдужих облич!)
Пам'ятай, що в найкращому випадку (в найкращому випадку)
Це піде по рукам, як рядки, що востаннє долоня виводила криво і з натиском
У найкращому випадку ти таки дочитаєш це все і продовжиш читати
А кров остигатиме тихо місцями, щоб потім місцями пекти
Хай це буде той випадок
Хай не інакший, невигідний, страшно як програшний випадок (програшний випадок)
Хай не той випадок, де це усе залишається гнити в кутку
Розкладаючись швидше за фрукти (рятуй мене)
Посміхнись
Бо якщо цей рядок вже у тебе звучить, тоді вийшло усе як задумано
